тернистість

1. Абстрактний іменник, що позначає властивість або стан бути тернистим; наявність численних перешкод, труднощів, ускладнень у чомусь (наприклад, у житті, шляху, кар’єрі).

2. Уживається як характеристика процесу, справи тощо, що супроводжується серйозними випробуваннями, завадами, стражданнями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |