Технологічний процес надання термопластичним матеріалам (полімерам) певної форми шляхом нагрівання до температури пластифікації (розм’якшення) та подальшого формування під тиском з охолодженням.
У медицині — метод лікування, що полягає у локальному нагріванні тканин організму з метою підвищення їх пластичності та еластичності, наприклад, при контрактурах суглобів.