термітник

[tɛrmitnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Споруда з твердих матеріалів (землі, глини, піску, переробленої деревини), збудована термітами для житла та захисту своєї колонії; гніздо термітів.

  2. Рід грибів-трутовиків (Gloeophyllum) з родини Gloeophyllaceae, що ростуть на деревині, зокрема на деревяних спорудах, часто мають характерну форму, що нагадує споруду термітів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. термітник, р. термітника, д. термітникові, з. термітник, о. термітником, м. термітникові, к. термітнику

Більше записів