термінативний

[tɛrminɑtɪʋnɪj] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (у лінгвістиці) Який виражає закінчення, завершення дії або вказує на граничний момент її протікання; кінцевий, завершальний (наприклад, про аспектуальне значення дієслова).

  2. (у загальному вжитку) Такий, що означає кінець, завершення чогось; фінальний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. термінативний, р. термінативного, д. термінативному, з. термінативний, о. термінативним, м. термінативнім, к. термінативний

Більше записів