термінанта

[tɛrminɑntɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У математиці, зокрема в теорії графів — кінцева вершина (вузол) орієнтованого графа, яка не має вихідних ребер (дуг).

  2. У біології (генетика, молекулярна біологія) — специфічна послідовність нуклеотидів в ДНК або РНК, що сигналізує про закінчення процесу транскрипції або трансляції (наприклад, стоп-кодон).

  3. У лінгвістиці — кінцевий елемент структури, гранична точка в синтаксичному дереві або формальній граматиці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. термінант, р. термінанта, д. термінантові, з. термінант, о. термінантом, м. термінанті, к. термінанте

Більше записів