терлиця

[tɛrlɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (іст.) Старовинний український та південнослов’янський струнний музичний інструмент, схожий на скрипку, з довгим грифом і корпусом у вигляді обрізаної груші, на якому грали за допомогою примітивного смичка.

  2. (перен., розм.) Про людину, яка виконує щось повільно, незграбно або з великими зусиллями; теж про стару, незручну річ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. терлиця, р. терлиці, д. терлиці, з. терлицю, о. терлицею, м. терлиці, к. терлице

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів