теркотливий
[tɛrkotlɪʋɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який теркотить, видає теркіт, теркотіння; дзвінкий, різкий, гучний (про звук).
-
Який часто, багато говорить, балакає; балакучий, говіркий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теркотливий, р. теркотливого, д. теркотливому, з. теркотливого, о. теркотливим, м. теркотливім