терка

1. Кухонне приладдя з отворами та гострими краями для подрібнення, натирання або нарізання продуктів харчування (овочів, сиру, горіхів тощо).

2. Інструмент у вигляді пластини з насічками або пристрій з абразивною поверхнею для обробки (шліфування, зачищення) різних матеріалів (дерева, металу, штукатурки).

3. Розм. Процес або дія, пов’язана з використанням такого приладдя або інструменту (“наробити терки”).

4. Бот. Жорсткий, шорсткий на дотик опушений поверхневий шар на стеблах, листках, плодах деяких рослин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |