1. Чоловіче особове ім’я грецького походження, що вживається в українській мові.
2. (переносно, розм., заст.) Про простодушну, наївну або незграбну людину (зазвичай чоловіка); те саме, що «простак», «нездара».
терентій
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |