Значення
-
Чоловіче особове ім’я грецького походження, що вживається в українській мові.
-
(переносно, розм., заст.) Про простодушну, наївну або незграбну людину (зазвичай чоловіка); те саме, що «простак», «нездара».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. терентій, р. терентія, д. терентієві, з. терентія, о. терентієм, м. терентієві, к. терентію
Походження слова (Етимологія)
Терентій — це чоловіче ім’я, яке походить від латинського родового імені Terentius. Це ім’я не має загальноприйнятої етимології, але часто виводиться від латинського дієприкметника terens (родовий відмінок terentis), що означає «той, хто тре», від дієслова tero, -ere «терти». Також існує зіставлення з давньоіндійським tarád- «переможець». В українську мову ім’я потрапило через грецьке посередництво (грец. Τερέντιος) з латини. В українській мові має різні форми: Терень, Терешко, Тершко тощо.