Значення
-
Високий житловий будинок або його верхній поверх у давньоруській архітектурі, часто багато прикрашений, де жили жінки та діти.
-
Загалом — висока, пишна будівля, палац, вежа (зазвичай у поетичній мові або вказівці на старовину).
-
У переносному значенні — затишне, укрите житло, місце, де можна сховатися від зовнішнього світу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. терем, р. терема, д. теремові, з. терем, о. теремом, м. теремі, к. тереме