теребка

[tɛrɛbkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на особу з певної місцевості або роду.

  2. У місцевих говірках — невеликий, часто незграбний або старий човен, а також може означати стару, зношену річ.

  3. В історичному контексті — можлива назва невеликого населеного пункту або місцевості, що походить від діалектного слова “теребити” (розчищати, корчувати).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. теребка, р. теребки, д. теребці, з. теребку, о. теребкою, м. теребці, к. теребко

Більше записів