терамара

[tɛrɑmɑrɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Археологічна культура бронзової доби (XVI—XII ст. до н. е.) на території сучасної північної Італії, названа за характерними слідами поселень — штучними насипами (італ. «terramare» — «жирна земля»).

  2. Тип давнього поселення цієї культури, що являло собою штучний насипний пагорб із залишками дерев’яних конструкцій, органічних речовин і культурного шару.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. терамара, р. терамари, д. терамарі, з. терамару, о. терамарою, м. терамарі, к. терамаро

Більше записів