теракота

1. Обпалена, але неглазурована глиняна кераміка, зазвичай червонуватого або коричневого відтінку, що використовується для виготовлення будівельних матеріалів (цегла, черепиця), архітектурних деталей, скульптури, посуду та декоративних виробів.

2. Власна назва характерного кольору — червонувато-коричневого, насиченого, схожого на колір неглазурованої обпаленої глини.

3. Твір мистецтва (переважно скульптура або архітектурний елемент), виготовлений з такого матеріалу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |