Значення
-
Теплотривкість — властивість матеріалів, виробів або конструкцій зберігати свої експлуатаційні характеристики (міцність, форму, структуру тощо) при тривалій дії високих температур, не руйнуючись і не втрачаючи функціональності.
-
Теплотривкість — здатність речовини чи матеріалу протистояти хімічним та фізико-хімічним змінам (наприклад, окисненню, розм’якшенню, плавленню) під час нагрівання, що визначає максимальну температуру його застосування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теплотривкість, р. теплотривкості, д. теплотривкості, з. теплотривкість, о. теплотривкістю, м. теплотривкості, к. теплотривкосте