1. Фізичне явище, при якому речовина переходить з одного агрегатного стану в інший (наприклад, з твердого в рідкий або з рідкого в газоподібний) внаслідок нагрівання.
2. (фіз.) Різка зміна властивостей матеріалу (наприклад, питомої теплоємності, електропровідності) при певній температурі, що пов’язана зі зміною його внутрішньої структури або впорядкованості (фазовий перехід другого роду).
3. (тех.) Процес передачі теплової енергії від одного середовища або тіла до іншого через розділяючу їх стінку або поверхню.