Значення
-
Тепломісткість — фізична величина, що характеризує здатність речовини або тіла поглинати теплоту при нагріванні; кількість теплоти, необхідна для нагрівання одиниці маси речовини на один градус.
-
Тепломісткість — властивість будівельних матеріалів або конструкцій накопичувати та віддавати теплову енергію, що впливає на теплову інерцію будівлі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тепломісткість, р. тепломісткості, д. тепломісткості, з. тепломісткість, о. тепломісткістю, м. тепломісткості, к. тепломісткосте