Тлумачення із “Словника української мови”* ТЕПЛ Е ЦЬ , ю , ч., заст. Невагома речовина , що , за помилковими уявленнями фізиків XVII – поч. XIX ст., нібито входить до складу кожного тіла і є причиною його теплоти .
теплець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |