Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТЕПЛ Е ЦЬ , ю , ч., заст. Невагома речовина , що , за помилковими уявленнями фізиків XVII – поч. XIX ст., нібито входить до складу кожного тіла і є причиною його теплоти .
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теплець, р. теплецю, д. теплецеві, з. теплець, о. теплецем, м. теплецеві, к. теплецю