тепера

1. Застаріла форма прислівника “тепер”, що вживалася в українській мові для позначення поточного моменту часу; нині, у цей час.

2. У діалектах та художній літературі (часто для надання фольклорного чи історичного колориту) — те саме, що “тепер”, “зараз”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |