Значення
-
Філософська та релігійна концепція, що розглядає Бога як абсолютний центр і вищу цінність усього буття, джерело всіх моральних норм і пізнання, а відношення до Бога — як першочергову мету людського існування.
-
Світоглядна система, заснована на вірі в Бога як творця та першопричину всього сущого, де всі явища природи, суспільства та думки пояснюються через божественну волю.
-
Історична характеристика середньовічної культури та філософії, для яких була притаманна панівна роль релігії та богослов’я в усіх сферах духовного життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теоцентризм, р. теоцентризму, д. теоцентризмові, з. теоцентризм, о. теоцентризмом, м. теоцентризмі, к. теоцентризме