1. Релігійно-філософське вчення, що прагне поєднати різні релігійні та містичні концепції в універсальну систему для пізнання Бога та світу через внутрішнє осягнення та інтуїцію.
2. Конкретне езотеричне вчення, засноване в XIX столітті Єленою Блаватською та її послідовниками, яке поєднує елементи східних релігій, оккультизму та західної філософії.
3. У широкому, історичному значенні — будь-яке містичне богопізнання або філософська система, що ґрунтується на безпосередньому сприйнятті божественного.