1. Метод вимірювання поверхневого натягу рідин, заснований на визначенні сили, необхідної для відриву від поверхні рідини спеціального тіла (кільця, пластини).
2. Розділ фізики, що вивчає методи та прилади для вимірювання поверхневого натягу на межі поділу рідина–газ або рідина–рідина.