тенсю

1. (від фр. tain — олово, олов’яна амальгама) — спеціальна плівка з олов’яної амальгами, яку наносять на зворотний бік скла дзеркала для створення відбиваючої поверхні.

2. (переносно) — дзеркальна поверхня, дзеркало (застаріле або поетичне вживання).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |