тенор

1. Високий чоловічий голос, що за вокальним діапазоном займає проміжне положення між альтом і баритоном.

2. Співак, який володіє таким голосом і виконує відповідні партії в хорі, опері, ансамблі.

3. Музичний інструмент (зокрема, саксгорн, віола) з діапазоном звучання, аналогічним теноровому голосу.

4. У складі музичного колективу: партія або група інструментів, що звучать у теноровому регістрі (наприклад, тенор-тромбон).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |