темп’єто

1. Невеликий купол або склепіння, яке вінчає дах будівлі, часто має циліндричну або багатогранну основу і виконує декоративну або світлову функцію (люкарну).

2. В архітектурі — невелика надбудова над центром споруди у формі башточки з куполом, характерна для доби Відродження та бароко.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |