1. Властивість за значенням прикметника “темперований“; стан, коли щось (наприклад, сталь, скло) піддане спеціальній термічній обробці (темперуванню) для надання певних фізико-механічних якостей — підвищеної міцності, твердості, пружності або зняття внутрішніх напруг.
2. (перен., книжн.) Стійкість, врівноваженість, витриманість характеру або емоційного стану; здатність зберігати спокій і самовладання.