температуростійкий
[tɛmpɛrɑturostijkɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Здатний зберігати свої властивості (міцність, форму, хімічну стійкість тощо) при високих або низьких температурах, не руйнуючись і не деформуючись.
-
(У техніці, матеріалознавстві) Про матеріал, виріб або покриття: що витримує вплив екстремальних температур без значних змін своїх експлуатаційних характеристик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. температуростійкий, р. температуростійкого, д. температуростійкому, з. температуростійкого, о. температуростійким, м. температуростійкім