Значення
-
Сукупність тембрових характеристик звуку, що визначають його колорит та індивідуальну забарвленість.
-
В музиці: властивість звуку, що дозволяє розрізняти джерела звучання (інструменти, голоси) за їх специфічною фарбою, навіть за однакової висоти та сили.
-
У фонетиці: характерна забарвленість голосу або мовлення, що надає їм індивідуальних або типових рис.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тембровість, р. тембровості, д. тембровості, з. тембровість, о. тембровістю, м. тембровості, к. тембровосте