1. Сукупність тембрових характеристик звуку, що визначають його колорит та індивідуальну забарвленість.
2. В музиці: властивість звуку, що дозволяє розрізняти джерела звучання (інструменти, голоси) за їх специфічною фарбою, навіть за однакової висоти та сили.
3. У фонетиці: характерна забарвленість голосу або мовлення, що надає їм індивідуальних або типових рис.