тематичність

1. Абстрактний іменник, що позначає наявність певної теми, об’єднаність темою; відповідність певній темі або колу питань.

2. У мистецтві та літературознавстві — організаційний принцип твору, що ґрунтується на єдності основної теми або предмета зображення.

3. У бібліотечній та інформаційній справі — класифікаційна ознака документа, що визначає його належність до певної галузі знання або проблематики.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |