Значення
-
Абстрактний іменник, що позначає наявність певної теми, об’єднаність темою; відповідність певній темі або колу питань.
-
У мистецтві та літературознавстві — організаційний принцип твору, що ґрунтується на єдності основної теми або предмета зображення.
-
У бібліотечній та інформаційній справі — класифікаційна ознака документа, що визначає його належність до певної галузі знання або проблематики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тематичність, р. тематичності, д. тематичності, з. тематичність, о. тематичністю, м. тематичності, к. тематичносте