Значення
-
Предмет, питання або коло явищ, які є основним змістом чого-небудь (розмови, міркування, твору мистецтва, наукового дослідження тощо).
-
Музична думка, основний мелодійний матеріал твору або його частини, що є основою музичної форми.
-
У лінгвістиці — частина речення, що означає предмет, про який йдеться в реченні (тема висловлювання), і протиставляється ремі (новим відомостям про цей предмет).
-
У лексикографії — заголовок словникової статті, слово або словосполучення, яке пояснюється.
-
У шкільній практиці — завдання для самостійного письмового викладу думок з певного питання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тема, р. теми, д. темі, з. тему, о. темою, м. темі, к. темо