Значення
-
У давньогрецькій філософії (зокрема в Аристотеля) — поняття, що означає мету, кінцеву причину буття чого-небудь, завершену цілісність; синонім поняттю «ентелехія».
-
У сучасній науці (біологія, теорія систем) — внутрішня цілеспрямованість, властива живим організмам або складним самоорганізуючим системам; принцип орієнтації процесів на певний кінцевий стан або результат.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. телос, р. телос, д. телос, з. телос, о. телос, м. телос, к. телос