1. (біол.) Пов’язаний з теломерами — кінцевими ділянками хромосом, що захищають їх від пошкоджень і забезпечують стабільність геному.
2. (біол.) Стосовний до тіла (теломів) у процесі ембріонального розвитку деяких тварин, коли нові сегменти тіла утворюються в спеціальній зоні росту.