1. Філософське вчення, що тлумачить розвиток природи та суспільства як процес, підпорядкований певній меті, досягненню заздалегідь визначеного кінцевого стану.
2. У біології та природничих науках — методологічний підхід, що пояснює будову та функції організмів або явища з точки зору їхньої цілеспрямованості, корисності або призначення.