телеоко

1. (від грец. τῆλε — «далеко» та ὄκος — «дім, житло») Застаріла назва телескопа — оптичного приладу для спостереження за віддаленими небесними тілами.

2. (переносно, рідко) Уява, здатність бачити або передбачати щось на великій відстані чи в майбутньому; далекоглядність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |