телекерованість

Властивість технічних систем або пристроїв, що дозволяє керувати ними на відстані за допомогою радіохвиль, інфрачервоного випромінювання, кабелів тощо.

Стан або можливість дистанційного управління, контролю або впливу на процеси, явища чи об’єкти за допомогою технічних засобів зв’язку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |