Значення
-
Система зв’язку для передачі інформації на відстань за допомогою електричних сигналів (спочатку телеграфних кодів, зокрема азбуки Морзе), що забезпечувала швидкий обмін текстовими повідомленнями (телеграмами).
-
Установа (телеграфна станція, відділення зв’язку), де приймають і відправляють такі повідомлення.
-
Переносно: про надзвичайно швидке поширення новин, чуток або інформації (за аналогією зі швидкодією телеграфу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. телеграф, р. телеграфу, д. телеграфові, з. телеграф, о. телеграфом, м. телеграфі, к. телеграфе
Походження слова (Етимологія)
Слово «телеграф» походить з французької мови, де воно було створене дипломатом А.Ф. Міо де Меліто (1762–1841) з грецьких коренів: «теле» (далеко) і «графо» (пишу). Тобто буквально означає «той, що пише далеко». В українській мові воно з’явилося як запозичення, і від нього утворилися похідні слова: телеграфія, телеграфіст, телеграфічний, телеграфувати. Це слово також існує в багатьох інших слов’янських мовах, що свідчить про його широке поширення.