телегонія

1. (у міфології) Син Одіссея та Кірки, персонаж давньогрецької міфології, який, за легендою, випадково вбив свого батька.

2. (у псевдонауці, біології) застаріла та науково спростована концепція, згідно з якою перший самець, що запліднив самку, впливає на спадкові ознаки наступного потомства від інших самців.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |