1. Властивість тексту як цілісної структурованої системи, що характеризується зв’язністю, завершеністю та інтеграцією всіх своїх елементів (мовних, стилістичних, композиційних) навколо певного смислового центру.
2. У літературознавстві та семіотиці — сукупність властивостей, що роблять письмовий або усний виклад саме текстом, тобто комунікативною, когерентною та автономною смисловою одиницею, відмінною від простого набору речень.
3. У текстології — точне відповідність оригіналу, автентичність текстуального матеріалу; властивість документа або твору бути достовірним і не спотвореним.