тефія

1. У давньоримській міфології: богиня землі, дружина Урана, мати титанів, кіклопів і сторуких велетів.

2. У переносному значенні: символ землі, природи, материнського початку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |