тебаїн

1. Алкалоїд опіуму, хімічна сполука з групи фенантренів, що міститься в маку снодійному (Papaver somniferum) і є попередником для синтезу деяких лікарських засобів, зокрема сильних знеболювальних.

2. (У хімії та фармакології) Сильнодіюча речовина з наркотичними властивостями, контрольована законодавством через високий ризик зловживання та залежності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |