тайцзі

1. Філософська категорія китайської космогонії, що означає вищу, безмежну першооснову світу, породжуючу дві протилежні сили — інь і ян; символічно зображується круглим монохромним або двочастковим знаком.

2. Китайська внутрішня бойова мистецтво та система психофізичних вправ, що ґрунтується на принципах тайцзі (у першому значенні) і спрямована на досягнення гармонії, здоров’я та самозахист; повна назва — тайцзіцюань (тайчіцюань).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |