тайничок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “тайник” — невеликий, прихований від очей простір або місце, де щось ховають.

2. (у переносному значенні) Про щось дуже потаємне, глибоко приховане, сокровенне (наприклад, про думки або почуття).

3. (діал.) Невеликий, затишний куток, закуток.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |