таймінг

[tɑjminɦ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Вибір або розрахунок найбільш вдалого моменту для початку, здійснення чи завершення якоїсь дії, події, процесу; вміння діяти саме в потрібний момент.

  2. Технічна характеристика, що визначає часові параметри (послідовність, тривалість, затримку) роботи механізму, електронного пристрою чи комп’ютерної системи; синхронізація.

  3. У спорті (особливо в автоспорті) — процес вимірювання часу проходження кола, дистанції або окремих етапів; результат такого вимірювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. таймінг, р. таймінгу, д. таймінгові, з. таймінг, о. таймінгом, м. таймінгові, к. таймінгу

Більше записів