Тайдзюцу — у японських бойових мистецтвах (особливо ніндзюцу) загальна назва технік рукопашного бою без зброї або з використанням підручних засобів, що включає удари, кидки, блокування, заломи, способи звільнення від захоплень, а також методики пересування та маскування.
Тайдзюцу — у ширшому сенсі, комплекс фізичних та психологічних навичок, спрямованих на ефективне протистояння противнику в ближньому бою, що часто є основою для вивчення технік зі зброєю (буквально — «мистецтво тіла»).