1. (У лінгвістиці) Такий, що стосується тавтосилаби, тобто двох сусідніх звуків (зазвичай приголосних), які належать до одного складу, наприклад, звукосполучення [ст] у слові “міст-ко”.
2. (У фонетиці) Про звукосполучення: що утворює єдиний склад, не розділяється межею складу.