тавтологія

[tɑʋtoloɦijɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У логіці: висловлювання, яке завжди є істинним за будь-яких значень його складових частин, оскільки його предикат лише повторює інформацію, що міститься в суб’єкті; логічний закон.

  2. У мовознавстві: стилістична фігура або лексична помилка, що полягає в невиправданому повторенні однокореневих слів або близьких за значенням слів у реченні чи висловлюванні (наприклад, “масло масляне”, “сміятися сміхом”).

  3. У літературознавстві та поетиці: навмисне повторення однокореневих слів або однакових морфем як засіб виразності для посилення емоційності, створення ритму або виділення ключової думки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тавтологія, р. тавтології, д. тавтології, з. тавтологію, о. тавтологією, м. тавтології, к. тавтологіє

Більше записів