тавотник

1. Рідкісне прізвище українського походження.

2. (техн., заст.) Робітник, який займається тавотуванням — змащуванням таволом (густим мастилом) частин машин, механізмів, возів тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |