Значення
-
(рідко) Зменшувально-пестлива форма звертання до батька, аналогічна до “тато”, “татку”.
-
(діал.) Звертання до літньої, поважної людини (чоловіка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. татунь, р. татуня, д. татуневі, з. татуня, о. татунем, м. татуневі, к. татуню