татхата

1. (санскр. tathatā, палі tathatā) У буддизмі — фундаментальна реальність, справжня природа всіх явищ, що поза будь-якими поняттями, ознаками та подвійністю; “таковість” або “справжня таковість”, яка є суттю просвітлення та основою усвідомлення порожнечі (шуньяти).

2. У філософії махаяни, зокрема школі йогачара, — абсолютна реальність, що стоїть за усіма явищами, синонім дхармового тіла Будди (дгармакая), та остаточна істина, яку усвідомлюють на шляху до пробудження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |