татарюга

[tɑtɑrjuɦɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Історична назва татарського воїна, кочівника або представника тюркських народів, що мешкали в Криму та причорноморських степах, часто з відтінком ворожнечі або зневаги.

  2. Переносно — про жорстоку, войовничу або дику людину; розбійник, грабіжник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. татарюга, р. татарюги, д. татарюзі, з. татарюгу, о. татарюгою, м. татарюзі, к. татарюго

Більше записів