1. Історична назва татарського воїна, кочівника або представника тюркських народів, що мешкали в Криму та причорноморських степах, часто з відтінком ворожнечі або зневаги.
2. Переносно — про жорстоку, войовничу або дику людину; розбійник, грабіжник.
татарюга
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |