татарва

[tɑtɑrʋɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Історична назва татарського населення, що мешкало на території України, зокрема в період середньовіччя та раннього нового часу.

  2. Уживається в історичному контексті для позначення татарських військ або загонів, які брали участь у набігах на українські землі.

  3. Переносно, у розмовній мові — зневажлива або образлива назва для групи людей, які поводяться галасливо, невпорядковано або агресивно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. татарва, р. татарви, д. татарві, з. татарву, о. татарвою, м. татарві, к. татарво

Більше записів